Хмарочос, який не відкидає тіні
Зростання міст по всьому світі і брак місць для забудови зумовлює спорудження мегахмарочосів. Ефективність використання ділянки (кількість корисної площі) нівелюється значним затіненням довколишніх будівель і громадського простору, що веде до психологічного дискомфорту людей.
В найближчому майбутньому у Лондоні планують збудувати близько 250 висоток, кожна з яких накладе свій темний відбиток на тротуарах міста. Саме тому британські архітектори (firm NBBJ in London) спробували мінімізувати затінення. За допомогою комп'ютерного моделювання вони спроектували пару будівель, що працює як пара гігантських вгнутих дзеркал. Сонячне світло, яке відбивається від скляного фасаду північної будівлі, падає вниз і висвітлює тінь від іншого будинку. Слід зазначити, що фасад розсіює світло, щоб випадково не підсмажити туристів внизу. Візуалізацію цього процесу можна глянути на схемі нижче.
За допомогою програми Rhinoceros і низки заданих вихідних параметрів архітектори отримали такий результат. "Таке параметричне проектування нагадує роботу скульптора з глиною" - говорить один з авторів проекту Christian Coop (NBBJ’s design director). Цей досвід може бути використаний при проектуванні хмарочосів в інших мегаполісах, наприклад в Нью-Йорку, де жителям важливо мінімізувати затінюючий вплив хмарочосів на Центральний Парк.
Немає коментарів:
Дописати коментар